Мово українська, рідне слово, Наша люба пісне, колискова! Сонцем ясним в небі засвіти І в всьому світі розцвітай, рости! Хай Українка Леся цим радіє, Хай ворог український заніміє. Нехай співає і земля Франка, Це ж українська мова ось така. Хай не говорять, що ми бідні люди, Бо мова – це багатство всюди. А наша рідна, мила і дзвінка Шевченка “Слово” й “Каменярі” Франка. І “Давня казка” Лесі Українки, І рідний переспів бандури-дзвінки, Сучасна пісня, ніжна колискова, І соловейка музика казкова… Народе мій!!! У нас прекрасна мова! Любім її, цінуймо кожне слово! Хай Україна робить більші кроки І лиш зростає із років у роки. Ми йдемо у чудове майбуття, Нехай вирує вихором життя. Нехай сміються українські очі І милозвучніше хай будуть ночі. Нехай стає гучнішим наше слово, Бо наша мова рідна, колискова. До цього ми пройшли нелегку трасу, Радій, Вкраїнко Лесю! Встань, Тарасе! І подивіться на свою державу, Співайте пісню, бо це ваше право. І ми будемо з вами тут радіти, Ми – це дорослі, юнаки і діти. А ти, рідна мово, цвіти, розростайся, І в рідних словах, як у морі купайся. І так, як у небі нам сонце сіяє, Так рідная мова щороку зростає.
|