Вікторе, друже, скажу Вам так, як мені зажди раніше мама казала: "Мені б до сонечка дотягти, до весни, то ще проживу..." Ось і дочекалися весни! Тепер ми нічого не боїмося! І смуток - геть!
Сумно і, водночас, радісно стає від вірша. Сумно - бо з багатьма із нас та сама історія, а радісно тому, що Ви, Вікторе, дуже гарно, по-ніжному, і справедливо висвічуєте цю тему. Вірш дуже гарний, чипляє за душу.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")