Мчить життя
Мчить життя,старіють
мудрі клени,
Облітають листям
жовтим дні…
Більше не
повернуться до мене
Юності усмішки
чарівні.
Вітер у лице
жбурляє тугу,
А на бовдурі
провісник сич…
Борозенка
переходить в смугу
Збайдужілих,змучених
облич.
Хто вони?Напевне
їх не знаю,
Але переконаний
в однім --
Буду у воріт
святих, спитаю:
*Хто розбив душі
моєї дім?*
|