У тишині ледь чутно пісню Прислухайся- вона для тебе Сиджу з гітарою у кріслі, Співаю і дивлюсь на небо Ти чуєш? Ні... Ти десь далеко Але щось так тріпоче в грудях Мені на самоті не дуже легко Та я навчилась розбиратись в людях Дивлюсь на телефон у темряві кімнати А він ще не подав ні признаку життя Куди ти зник? Невже навчивсь літати? Спалю усі пісні- вони лише сміття. Кому вони тепер потрібні? Уже давно нікому не цікаві І байдуже, що там слова добірні І щирі, а часом й ласкаві... Вони ж лише для тебе і не більше Ніхто в них не знайде тепла Ну окрім тебе, звісно. Це ще гірше Бо в них ще досі є вона... Вона не зникне- я це знаю. І кожен її подих досі у тобі Та, не зважаючи на це, я все ж кохаю... Так сильно.. Як востаннє у житті
|