МИ - НЕ РАБИ !
Холод. У душах крига. Весни згубились в дорозі. Люд від зими не оклигав, Хоч закипає розум.
В серці живе зневіра, День не несе надії, Душі навколо сірі, Втомлені від бездії.
Совість людська хвора, Все, що святе, продали. Те, що було, потворне, Вищу ціну дістало.
Те, що горіло в грудях, Нині ущерть зотліло. Слово несе облуду І покривається цвіллю.
Довго травили волю, Доки її не стало. Пишуть за нас ролі, Потім ведуть на поталу.
Хто нам цю кривду робить? Док нам терпцю стане? Ми не в смугастих робах І не усі безталанні!
Хай собі "світу сильні" Граються в чорні ради. Ми не раби - вільні Жити себе заради!
Грози шматують небо, Наче для нас розплата... Час починати з себе Світ цей на краще міняти!
|