Самотність - хороша чи погана? Яка б не була, але вона у моїх ранах, Вона наповнила мене сповна, У саме серце,так боляче, аж до самого дна! Та віра в краще заставляє серце битись все частіш, Цей ритм не припиняється, усе бистріш й бистріш, Можливо, в передчутті хорошого, можливо ні, Та я продовжу жити, незважаючи на обставини дрібні. Моє життя - залишається моїм, Я не дозволю нікому лізти в моє серце і порпатися в нім, Я сам з собою, нехай і так, Можливо, добре, а можливо і ніяк! Повторю ще раз, життя моє продовжується, І нові надії постійно в ньому народжуються, Я не припиню жити, геть усі дрібниці, Я черпатиму життя з глибокої криниці!
|