Тендітних вулиць мемуари, пливуть з бруківкою униз, під аромат бічних кав"ярень, що розлітається, мов бриз. Трамвай всміхається гостинно чомусь із колій завузьких, на ратуші старий годинник відбив дванадцяту... затих. Фонтани, арки, дивний говір і торси зліплених мужів, будинки здоблені- в декорі такі незвичні і чужі. І як же хочеться туристу, згубитись серед арок й брам, десь у межі "старого міста", зі своїм всміхненим дівчам.
|