Люби
Землю
Ти
вийшов з пороху і глини
Твоя
матуся – це Земля.
Вона
тебе годує нині,
Годує
своє немовля.
Роками
топчеш Землю, смітиш
Плюєш
і гадиш на земне.
Будеш
покараний. Чи віриш ?
Що
з нею ви ціле одне.
Вона
все витерпить у муках
Та
почекає того дня,
Коли
засмученії хлопці
Тебе
принесуть мов дитя.
І
прийме Земленька, хоч грішний,
Пригорне,
вкриє і приспить.
Люби
її, цілуй невірний
Бо
знай, що близько твоя мить.
|