Біль Чорнобиля Як невидимий атом – невидима смерть Над Чорнобилем тихо кружляє... Ці прозорі проміння летять і летять, Ще й сьогодні людину вбивають. Викидає отруту рукотворний вулкан, Смерть прозора пронизує тіло. Йшов невинний народ на травневий парад, Керівицтво комуни веліло. Згвалтована Україна, згвалтована земля, Замордована – не пустиня та гола. Покинуті оселі, покинута весна, Лиш щурі тут блукають довкола. Покинуті домівки, сади і поля Покрилися цвітом, - а як хочеться жити! Ось птах накриває крильми пташеня, А Чорнобильське пекло не можна накрити.
|