Усе як вперше

Усе, як вперше: дзвін бокалів,
Наповнених божественним вином,
Свічок вогонь, у відблиску кришталю,
Прокладе шлях у зоряне вікно.

П янкий дурман від, щойно зрізаних, троянд,
Заповнює кімнату аромат.
Мелодія сопілки з давніх мандр,
Довершеність смаку й бажання сад.

Усе, як вперше: знов розкішне плаття
Підкреслює і тіло, і красу.
Парфуми лиш підживлюють багаття
Всіх ароматів у хвилину цю.

Тут флейти спів замінює гітару –
Знайома мить солодкий цих ночей.
На стіл кладеш ти і коньяк, і каву,
А я не можу відірватись від очей.

В твоїх очах зорі блискуче сяйво
І водночас веселість й сумота,
В них пристрасть всіх ночей, яких так мало,
Хоч тіло грішне, а душа свята.

Свічки поволі догорають,
Із воску падає сльоза.
А там десь квіти оживають,
Не пелюстках блистить роса.

03.02. 1999 р.