Минають дні, минають ночі,
Пливуть роки, немов вода.
Я згадую чарівні очі,
Моя матусю дорога. Я памятаю руки ніжні, -
Долоні вкрили мозолі.
І коси довгі, білосніжні
Стелились шовком по плечі. Я чую голос ваш і нині,
Моя голубко дорога.
Та час спинився у долині,
Звідтам немає вороття. Лиш соловейко на калині,
Що під вікном Ви посадили
Нагадує усій родині,
Щоб мами слід не остудили.
| 
у Вас 
0
