Зелена мелодія лісу Над спокоєм синім ріки. Росинок вилискує бісер На стеблах струнких осоки. Зіпріле від осені листя Приховує стежку руду. Побачення нашого місця Донині ніяк не знайду. Блукаю терпляче від ранку У хащах колючих ожин. Шукаю тебе безустанку З відомих обом нам причин. Упала під ноги довгаста Хмаринок обшарпаних тінь, Та сутінь прозора не властна Від зору сховати Ірпінь. Кування у вербах зозулі Збентежило душу мені, Як згадка терпка про минулі Щасливої юності дні…
Кажуть, про вік людини можна дізнатися зазирнувши у очі,або порозмовлявши з нею. А я добавлю,або прочитавши цієї людини творіння.По ваших творах Вам не більше 18.
Скільки вже раз обіцяв друзям, що не буду сумувати, та добрі спомини і прикрі згадки чомусь примушують мене так робити. Приємно, що вони хоч подобаються комусь... Дякую тобі, Галино.
Катю, та у віршах молодих, часом, суму зустрічається більше ніж у наших. Не розуміють, мабуть, вони, що той їхній смуток викликає у нас зараз тільки щиру посмішку... Дякую вам.
Мене тішить, що хтось чекає моїх нових вішів, правда... Ні, Софіє, не знайшов, десь загубилася наша Катруся, потрібно буде сьогодні зателефонувати їй... Дякую тобі.
Скажу правду, не є прихильником таких тем. Та є інша правда, більш суворіша - проминулі весни. Їх не вернеш, як не шкода. Шана Вам, за прожите, а за твір - відмінно.
Смаки у всіх різні, Андрію, отож важко задовільнити їх всі... Дякую тобі за добрі слова.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
