"ДВІ ПРАВДИ"

                                   ДВІ ПРАВДИ

               Сьогодні їх залишилось так мало

               З отої незабутньої весни

               Усіх, хто був і «правий» і «неправий» -

               Синів землі і пасинків війни.

               Дві правди розділили їхні долі,

               Дві правди розірвали все навпіл…

               Не раз вони вмирали в чистім полі

               І знову піднімались із могил.

               І кожний з них боровся за свободу,

               За правду кожен до кінця стояв

               І той, і той – сини свого народу-

               На тій війні дві правди захищав.

               А правда та була одна єдина -

               Це сльози матерів, жінок, дітей

               І та високо піднята могила,

               Де щовесни щебече соловей,

               Де плачуть над хрестами і зірками

               Весняні роси в травні по траві,

               А на пожовклих фотокартках з нами

               Живуть усі живі і молоді...

               Сьогодні їх залишилось так мало

               І знову незабутня та весна

               Хто правий, хто неправий  нагадала,

               А правда то – проклята та війна!