А я забув тобі сказати,як добре в світі світ не знати. Як легко тихою ходою йти,чи плисти за водою. А я забув тебе спитати,чи добре жити й не кохати і вийти заміж за рахунок,за перевязаний пакунок. Я так хотів тобі відкрити в моїм саді квітневі віти, щоб доторкнутись і збагнути-коханою ж так добре бути.
Пане Михайле, гарно написано,коротко,чітко і зрозуміло,але стільки почуттів у цьому маленькому віршику.Дуже сподобалось.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
