Найкоханішій жінці в світі, в День народження, присвячується
Прости ,кохана ,не принесу рози Тобі у ліжко,зранку ,у цей День. Казкові очі, не пускайте сльози, П*янкі уста не стримуйте пісень.
Ти не сумуй ,в цей День,буду з Тобою В твоїй душі ,у серці, у думках. Попрошу вітер, щоб летів стрілою І вклав цілунок, мій, в солодкії уста.
Голубкою я передам Тобі віночок З найкрасивіших,в цьому краї, квіточок. І хай опора юна,красний наш синочок, Вкладе на голову дарунок від обох.
Забув я попросити в птаха, сильні, крила, До Тебе ,люба ,прилетів би хоч на мить. Бо серце плаче за Тобою ,моя мила, Удень змовкає, часом,уночі – болить.
Ти не сумуй кохана , я Тебе благаю. Я буду поруч, прошу , Ти повір мені. В цей День, до Тебе свою душу відсилаю, А сам прийду пізніше , в нашім сні.
Рози - троянди. "Кохання" я б замінила на "кохана". Дещо гуляє розмір,та в даному випадку, найголовніше - це суть. Вашій коханій жіночці можна позаздрити,ТАКІ СЛОВА ГАРНІ!
Дякую пані Таю за коментар.Тепер, вже сам бачу,що можна було б написати по-іншому,але нічого(крім кохання на кохана) не міняю,дуже багато почуттів я вклав у цей вірш в далекому 2001 році ,коли був на заробітках в Росії.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
