По Зоряному шляху, мандруючи ночами, Співаючи пісень із дикими птахами, Шукаючи нового в глибинах океанів, Не ділячи людей, на групи чи на стани, Блукаючи в тумані із напрямком своїм, Не заздрячи удачі, чи успіху чужим, У океан пливучи від твердих берегів, На літо сподіваючись впродовж холодних днів, Закопуючи в землю високі п'єдистали, Розуміючи багато, хоч знаючи так мало, Приходячи нарешті до власної оселі, Доспівуючи пісню, не сходити зі сцени, Знаходячи чуже, радіти далі свому, Людей всіх об'єднавши, відчуть приємну втому, Звертавши на шляхи, не сходити з дороги, Без заздрості радіти, коли ти навіть вбогий, Причалюючи знову, звикати до землі, Чекаючи тепла, радіти цій зимі, Розкопуючи пам'ять, творить своє майбутнє, Дізнавшись все, відчути спокій незабутній, Ось так живіть на цьому світі, Сприймайте все, неначе діти, Спокійно ставтесь до усього, Все ж сподівайтесь й вірте в Бога.
Не перестаю останнім часом тішитися від того,що тут на цьому сайті, з кожнем днем, з*являються такі юні таланти.Пане Василю.Ви гідно заповнюєте цю когорту.Успіхів :hands:
дякую, за такі теплі відгуки 6 Мурашка, постараюсь і надалі залишатися таким, яким є)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
