Святий мій нАроде,сплюндрований рокАми, Священний лЮде,що розп’ятий без хреста Найстарший рАбе між всіма рабами. Збудися,чуєш, насувається біда.
Ланцух твій хочуть златом заліпити, Аби потішити як цацкою,дитя. Криваві рани "папірами" затулити, Існуй,здихай,нема в них каяття.
Сорочку з потом,що тріщит під батогами, Прикрити лахами із барського стола. Зневіри хрест,народе мій несеш,літами, А ж доки серденько не стухне як свіча.
«Так , ми невинні,що можем зробити? У тих хто вище, фест великий прут». Сидіти ціхо,пельку си стулити,- О це ми вмієм,звик до цего люд.
Доволі навтішалися над нами, Доволі нАрід наш травили,хто як хтів. Вже не назвете бидлом і хлопами, Розірвем ланц і станемо з колін.
Ми ,браття,із козацької породи, Бо в наших жила вільна кров тече. Єднаймось, і рАзом до перемоги, Нам Бог дасть силу,нас він збереже.
Дякую пане Пилипе за коментар і солідарність.Найбільша біда і біль у тому ,що теми нації,мови,так званої незалежності ще будуть ,нажаль ,актуальні не один рік .Але наша мета,наше бажання,повинні бути об'єднані за для одної цілі, зробити все для того ,щоб ці теми вийшли з моди і щоб навіть хтось згадуючи про них говорив:" А пам'ятаєш колись..."
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")