Навчи мене жити без тебе, Навчи літати без тебе, Навчи любити не тебе, Від себе мене відірви, відпусти. Забути дозволь, з полону звільни. Навчи мене бачити сонце без тебе. Навчи мене бути коханою іншим, Бути не з тобою. Навчи цей біль заглушити Скупою сльозою. Без тебе – мов лезом по мріях. Без тебе. Не вірю. Не вірю. Не вмію. Залиши мені тінь кохання свого. Я тільки повинна знати Що ти є на землі. Радієш і плачеш, Мрієш й кохаєш, Що живеш, віддаєш, відчуваєш. Гориш, не згораєш. Як гарне вино життя випиваєш. І кожну хвилину Кожної ночі, кожного дня Ти поглинаєш До забуття, до забуття. Я тільки повинна знати Що ти є на землі, Пливеш на хвилі Своїх почуттів. Не озирайся, не зупиняйся. Щасливим ти будь і Живи, живи, живи.
Сприймається як проза. Почуття це чудово, тільки не такі безнадійні. Бажаю ЛГ не мучити себе, пройде час... і можна буде над чимось посміятись. З повагою.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
