Натружені батьківські руки З дитинства нас всіх бережуть, Та дбають про долю щасливу, Яку вони нам власно-руч, Будують сьогодні, щоб в завтра, Яскравою доля була У тебе і в мене ,мій брате, І люба, щаслива сестра. Нам всім, зрозуміть, це потрібно, Щоб дбати всім разом за те, Про батьківську долю і власну, Яка у коханні живе. Віками, не зігнута воля Козацького роду душа Долала усі перешкоди, І з піснею в серці жила. Чумацьким шляхом оповита, Кобзарською думою вмита Коханая ненька моя.
Натружені батьківські руки З дитинства нас всіх бережуть, Не даймо їм впасти у муки, А щиро цІлуймо ці руки, Поки вони ще живуть!
Гарно,мені сподобалось!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
:s-7:
Приємно. Хай щастить! :sm1:
