щоб вилити душу свою - так .певно .і в дерев є душа .але інколи зачерствілі людські серця не задумуються над тим . вірш сподобався-тема дуже болісна .але ніхто не задумується над тим
Так, пані Галино,у дерев набагато щиріша душа до нас,ніж у нас до них,якби не так ,ми не знищилиб їх майже повністю.Вони нам все,а миїм сокиру!Дуже дякую за коментар.Всього Вам найкращого!
Дійсно, гарно. Дивлюся за вікно,там йде дощ, думаю авторові напевно хочеться чогось іншого, читаю далі, і тут цікавий поворот, виявляється в тих горах теж не все добре, в тих горах теж хтось сумує.... цікаво
Так пане Миколо!БОГ створив одинаково-, як людину,так і природу.Мені здається, що інколи вона відчуває наші болі більше,ніж ми її.Адже вона нас лікує,а ми її губимо. щИРО вАМ ДЯКУЮ ЗА КОМЕНТАР!
Славна, болюча тема! Та потрібно трохи попрацювати над римою, наголосами. Попробуйте так: Хто їх так жорстоко карає І з ними зробити це зміг... Бажаю успіхів!
геніальне у простоті... ще отут подивіться: за ритмом виходить - Тож стОіть вона в сумі самотня.... може варто так: СтоЇть вона в сумі самотня... Вибачте.
Я дуже Вам вдячна, пані Катерино,за Вашу оцінку і підтримку!Всього Вам найкращого.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
