Кохай мене...візьми мене...гортай. Шукай ти істину в мереживі волосся. Блукай в мені, давай і забирай... Зостав лиш душу..більшого ж не просять. Ковтай мій аромат, не зволікай. Ти ні на крихту грішник,янгол з раю... Торкай мене...цілуй та проклинай, В пітьмі твоєї пристрасті згасаю...
Знімай табу та запроси у сни. Були б вони едемськими й супроти Були б вони твоїм прокляттям доти, Допоки в них кохались я і ти...
Пані Руслано,досить пристойно.Тішуся Вашою творчістю.Дуже душевно і емоційно.Є дине у рядку : Зостав лиш душу..більшого ж не просять. -Слово( просять) я б поміняв на (прошу) адже Ви розказуєте від свого імені.
Хороший вірш!Мені сподобався!Дякую автору за нього:-)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
:hands: 
