Про дружбу
Хто ж поможе в ту хвилину Як здається, що вже крах У житті твоїм без плину Враз вселився сум і страх! В час, коли вже без надії, Світ здається ніби вмер Світлом сонця хто зігріє? Хто поможе тут тепер? Може ті, з ким був ти радий Бо пив чарку, а то й дві Чи коли ти був багатий Давав гроші їм усім? Де ж ось ці, усі ті друзі Що дзвонили кожен день? Де вони?На дні ти тонеш А вони співа пісень! Хоча стій!У двері дзвонять Хто це тихо завітав? Так це ж той, кого ніколи Ти ніде не помічав! Що він каже? Зичить гроші? Щоби знов нормальним став? Але ж ніби ти ніколи Із цим хлопцем не гуляв! З ним не пив, не розважався Взагалі не говорив! А тут враз він зичить гроші Щоби далі добре жив! Взяв ти гроші і вже з часом Стало все так як колись Тільки зараз ти вже знаєш З ким і як треба дружить! Може буть мільйон знайомих Але, хлопче, не забудь! Справжніх друзів одиниці! Решта лиш обман і ртуть!
Додав: Pashalv (29.08.2011)
| Автор: © Павло Артимишин
Розміщено на сторінці : Вірші про друзів , Артимишин Павло
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 12551 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Щиро дякую за коментар
leskiv : Пречудова у вас уява. Сподобався вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА