Сильний вірш, п. Василю! А завтрашній день нас, ох, як "обдарує"за ті незбагненні плоди взяті бездумно у природи, за війни, за скверни, за всі гріхи наші тяжкі, а найбільше за те, що ми такі невіруючі, що й собі не вірим.
Ідея прекрасна, потужна, висока! Немає пунктуаційних знаків. Узагалі. Це Ви, я так розумію, навмисне зробили. Знаю, що сучасні поети до такого написання, буває, вдаються. Дуже, навіть занадто, багато слів із так званим авторським наголосом, що не на жарт ріже сприйняття. Якщо ж Ви передбачаєте в них звичайний, традиційний, то збивається віршовий розмір і ритміка. Може, треба з цим щось зробити? Як Ви гадаєте? Сподіваюся, Ви не образитеся на мою скромну критику, пане Василю. Мені дуже подобаються Ваші твори за ті піднесені думки, які Ви в них закладаєте. Бажаю Вам натхнення!
Пані Марійко, я ніколи і не нікого не ображаяся. Я ціную кожну мудру думку і приймаю її як щось любе. У відповідь на Ваш коментар я склав вірша, який, може приблизить Вам моє думання і писання. Його наголовок "Я пишу" З повагою до Вас Василь Шляхтич з чужини
до святості дорога тиха й непроста невидимими квітами нерідко пророста вузенька стрічка - стежка навіть вужча приховане для ока світить дужче на кому одежина тонко-вбога питай не у людей а в Бога Його ж дороги незнані й неустанні ті що здаються першими приходять всеж останні...
Такі роздуми після прочитання Вашого вірша. Завжди з повагою.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
