- Чом ночей не спала? - Я тебе чекала… - Як тебе я втішу? - Даруй просто тишу… - Знову твої сльози... - Лий дощі, ще й грози! - Невже стане краще? - Він їх не побаче. - Хочеш здійсню мрію? - Я у них не вірю! - Іди до тополі! - Швидко чи поволі? - Поряд неї тиша… - Присяду віддишу. - Я уже піду - Як тебе знайду?
Тільки запитала, Образ твій пізнала… - Вибач, не з’являвся, Просто я злякався Почуття нового, Без тебе – чужого! З ким ти розмовляла? - Я тебе чекала!
чудовий вірш, мені все сподобалось..)) діалог прекрасний, чимось нагадує мені мій останній вірш, але в плані засобів і пейзажності вірша "Осіння розмова" явно залишає позаду мої "Телефони"=)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-