МІЙ РІДНИЙ КРАЙ Мій рідний край Яке це щастя жити, - ні, не існувати, Яке це щастя мріяти й кохати Й приятелем до скону дорожити, А Україну рідну берегти, любити!...
Той край, де народився, виростав, Де дівчину всім серцем покохав, Де мати клала калачі до столу, Де ти пішов уперше в рідну школу.
Прекрасно як шумить зелений ліс, Як пахне сіно вкладене в покіс! А соловейка пісня, - виграє, Бентежить серце радісно моє!
Яка чудова голуба блакить, В ній зірка рання злато мерехтить Тут ти родився, зупинись на мить, Свій рідний край не можна не любить..
І де б не жив, хоч на чужій землі, Вертайсь додому так, як журавлі, Бо тут вода джерельна з-під каміння б'є... Зіпруся, краю, на твоє плече...
Знаєте, я тут читала недавно, чесно признатися, нікчемненьку книжку і знайшла там такі слова:"Любити на відстані легше". Якщо Ви проживаєте в Україні і пишете такі вірші, то можу лише Вам
Дуже гарний вірш! Браво!!!))) Позволю собі одне зауваження. Слово "приятилем"- чи не краще звучало б друзями,або товаришем,але це моя суб'єктивна думка.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
