О.М… Жовтнева заметіль Приваблива напрочуд. Твоя печаль звідкіль, Скажи, якщо захочеш? І очі, і чоло У кучерях волосся. Те, що в житті було В них золотом вплелося. Не треба сумно йти У пошуках удачі. Якщо смієшся ти – Од радості я плачу. Сльозу зітруть вітри, Коли весна настане. Ти тільки не гори У полум’ї багрянім. Узавтра віднесе Час настрій твій удовин. Помріємо про все У Вишгороді й Львові. Адже багато див На нас чекає в світі. Тебе я полюбив В осіннім розмаїті. 08.10.11
Знав би ти, Андрію, що ЛГ мені написала в коментарі, коли його прочитала. Я написав його, близько її не знаючи, лише раз бачивши і трошки знаючи біографію цієї людини, а вона говорить, що вгадав із усім... Дякую тобі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
