Іреальність завжди супроводжує тих Хто в коханні знаходить тотожність свою... Як гарно і влучно написано!П.Олександре мої щирі вітання і звичайно оплески!
Високий поетичний стиль Олександра Високого присутній і в цьому вірші. Правда, трішки з меншим коефіцієнтом милозвучності. Та що вдієш, коли не поступишся з цим - ір.
В ірреальнності цій - ірреальні мости, По яких ми йдемо в ірреальності сфер, В ірреальних світах на кохання щастить, Хтось незримий у них всі умовності стер. Ірреальні думки ірреально живуть В ірреальних садах ірреальних князівств, В ірреальності мрій відшуковуєм суть, Про яку нам реально наш Янгол повість...
Світлано, про це навіть не думав... Були досить романтичні обставини... Я, Вона, ніч.. А у вікні яскраві зорі і ледь видніються золоті бані собору...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
0
