Хоч на вулиці ще не зима,
Та, на жаль, уже зовсім не літо.
Поруч мене - нікого нема,
Хто зумів би мене обігріти.
Порожнеча і тиша навкруг
Народили в душі моїй смуток:
Озовися нарешті, мій друг,
Чом не видно тебе та не чути?
Може, нині ти десь заблукав
Недалеко в туманах осінніх?
Чи тримає тебе море справ,
Які маєш зробить неодмінно?
Знаю тільки, що зву недарма
І шукаю повсюди у світі
Ту, з котрою зима – не зима,
Без якої не буде і літа…
21.10.11
|