Проходить осінь поза мною,
Згасивши всі свої вогні.
Дзвінкою тугою нічною,
Тремтить лякливо у вікні.
Потерплим запахом повітря,
Пливе в оголенім саду.
Вкриває памороззю, хитра,
Полин ночами й лободу.
Свої сліди опалим листям
Маскує в стишеній пітьмі.
Бреде у мороці імлистім
Назустріч заспаній зимі.
22.10.11
|