Немов торнадо дикий Вривається кохання у серце молоде. Руйнує його нищить, Або пригрівшись тихо у ньому і живе. Не знаючи любові Це серце ніби мертве й холодне, як граніт А живши лиш тобою І втративши тебе – не милий йому світ. І не потрібне море, І небо в тихих зорях і вітер у листві Бо є у нього горе, й здолає воно гори Й віддасть це все тобі. Ти, як троянда дика Була для нього долею, але недовгий час Й не чула того крику, Що враз змінився болем, що щастям був для нас. Був не потрібний всесвіт Й залишився байдужим, навіщо здався він, Віддам тобі я весь світ Я просто занедужав, й закінчу я на тім. На тім своїм коханні, Що стало всім для мене, на жаль, для тебе ні, Не зроблю більш зізнання Воно тепер для мене лиш тінь у глибині. На дні безодні темної У кратері вулкану, в космічній далині. Ти все для мене кинула І світ і море синє, й мене у тім числі…
Це не іронія, бо на мій погляд ваш вірш (глибокий за змістом, цікавий поетичними образами)потребує певних поправок.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
