До "чорнозему душ" сміття
Ми засіваєм власноручно,
Воно зроста в слова колючі,
Які болять, мов сто розп'ять.
Душі незорана рілля
Волає спрагло в нас пощади.
То ж хоч самих себе заради
Не залишаймо скверни плям –
Облуди, підлості й омани,
Зрад, лицемірства і олжі!...
З Добром і Злом ми на межі.
Коли ж цвітіння душ настане???
|