Все скінчилось… Нема вже цілі… Є лишень голка й шрами на тілі. І тихий безлад в його уяві, Дістати дозу на зло кістлявій… За вікном б’ється життя, клекоче… Він знай не чує, він щось булькоче… Душа страждає, душа в тривозі, Пропаде хлопець на півдорозі! Побила крила, сплакала очі, Та відпустити карга не хоче, І тягне довгі кістляві руки, Щоб іще більше завдати муки… А зовсім близько тут, за дверима Таїться сутність нами незрима, То цар прибутку, то цар безодні, Збирає статки й сльози народні.
Активізувався нині цей цар не жарт. Але ... самі себе (через наші гріхи) нескінченно віддаляємо від Господа, І тоді стаємо його легкою здобиччю. А все одно важко, боляче коли з цим стикаєшся.
Ні -не самі ,нас у прірву ті царі підводять і зіштовхують ... А ми " САМІ " цьому не супротивимся ,та може задумаємося прочитавши такі вірші . Влучно написано ,пані Катерино!!!
п.Катерино, тема, яку Ви підняли є дуже важливою, адже це новітній геноцид проти людства, а, зокрема, проти українського народу. Коли народ стає юрбою- ним легше керувати.Коли найсильніша ланка народу- молодь, винищується( пиятика, наркоманія...) - у такого народу майбуття немає. Один старий індіанець, з яким я зустрілася на одному із мистецьких заходів, мені сказав: поки нас переслідували і ми давали відсіч- ми ще жили,а коли нам дали "цукеркУ" - тканини, горілка і т. д. - ми стали на коліна". Так зараз стає на коліна людство перед отим злом, що ВИ дуже гарно подали у вірші. Дещо маю зауваги до наголосів.
прекрасний вірш... знайшов у ньому для себе двозначність: з одного боку, тиранія, а з іншого - наркоманія... важливі соціальні теми підняли, пані Катерино.. 5
Тема важка, морально. З римами і складами все нормально. А от з наголосами щось я не розберуся (лИшень, шрамИ, вІкном, пропАде, сплакАла, намИ, сльозИ). Чи то я неправильно читаю?
П. Роксолана, також відчула наголоси, правда не ті, що ви вказуєте. Поясніть чому ви читаєте лИшень якщо правильно лишЕнь, шрамИ- шрАми, вІкном-вікнОм. Я чогось не розумію?
Розумієте, я написала, що називається по всіх правилах, але він мені видався таким черствим ніби не було в ньому життя, і тоді я поправвила де букву, де додаткове слово, так мені видалось кращим, а від того нарушився наголос.
Буває, що доводиться чимось жертвувати. І Ви зробили правильний вибір. Вибачайте, що трохи в наголосах "поколупалася". Вірш вийшов дійсно живий, а аритмія, то мабуть від голок у вірші.
Важлива тема, доцільно говорити про це. Ще б трішки оптимізму на закінчення. Вам - 12.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
