Шкода, п.Іване, що ви не стараєтесь у написанні вірша. У вас такий потенціал, у вас стільки душі, але вірші виходять кострубаті і їх важко читати. Вірш повинен литися, як музика, як джерельна вода, як подих теплого вітру. Знаю, що і у мене не все виходить, але я стараюсь виправлятись, правда не все зразу, треба трохи потрудитись, щоб причесати ті думки, які жужмом лізуть з голови. Успіху!
Ох сумує серце УКРАЇНЦЯ посміх на устах його згаса. Хмара чорна суне не боїться, Знов біда гуляє і гаса.
Угорі дими,- внизу багнюка, Українцю скрізь здіймає ляк, ІЗ усіх боків задуха стука, Дихати потрібно -, тільки як?!
Від гудінь і співів буревія, Мов скавчання дике у степу, Від якого він лише чманіє, Так, що лізе в пекло у сліпу.
Бо те слово мудре неоцінне, Він відразу не бере у Бога... Щоб наверх злетіти неодмінно, Треба вибрать правильну дорогу!
П. Іване, підкорегувала Ваш вірш, бо задум гарний, а форма нікудишня(шкода) Десь приблизно в такому ритмі він бу мав звучати.Я дуже хочу щоб Ви уважно прослідкували, що саме підкореговано і чого не треба повторювати на майбуття. Почитяйте вірш колька разів розбивши його на склади,Почитайте свій варіант, а потім мій і Ви зрозумієте- я впевнена в цьому.Успіху Вам!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
