Море. Перший зимовий бриз. Сидиш, розливаючи хвилі та горе, Смакуючи, видаляючи її перший каприз.
Іноді, зима починається літом. Не пройшовши поверхи та осінній застій, Чекаєш, плекаєш гасовим гнітом, Декілька невідомих (нікому) мрій.
Розставляючи фрази, слова і букви, Оглянусь, кивну тільки привітом, Хтось скаже: ”Дивись – сніги, вже сніги.” Тихо, мов вперше, дихну літом, І відповім: ”Добре. Та мені б береги. Береги.”
Хай розтануть сніги, а круті береги вже не будуть такими крутими!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
