Білі троянди

                                Білі троянди

У день зимовий сніжно-білий,

Як грудень «пухом» вкрив усе…

Чекає дівчиноньку милий,

Для неї почуття несе.

Купив для дівчини він квіти,

Ховав від вітру під плащем.

Про неї думав… Як зустріти…

А в серці був тривожний щем.

Уже минається година,

Пообіцяла все ж прийти.

Змінив холодний вечір днину.

Хлопчина кляв під три чорти.

Жбурнув у сніг троянди білі,

Що ж завинили пелюстки?

На них ступив ногою «милий»,

І нищив з гордістю квітки.

Зі стиснутими кулаками

Троянди у снігу топтав.

Пішов, з недобрими думками,

Для неї виправдань не мав.

У день зимовий білосніжний,

Як грудень «пухом» вкрив усе.

Букет троянд, білий, розкішний,

Сніжок легенький притрісе.