Він рожевів на денці дощового неба, Він хвилювався на краю думок, І вже, здалось, нічого більш не треба, Лишень упасти ниць до стоптаних зірок. І ворушились призабуті мрії, І світ десь танув за окриллям вій, А чиїсь руки линули до шиї, І чувся регіт у плачі повій.
то будуть й інші відчуття. спочатку їх треба "пережити", а вже потім відтворити
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
