Це диво нам від Бога, що ми зустрілись знову, Що доля нам дарує такий казковий час. Душа вбирає звуки й природу світанкову, І радість, і тривогу, і трепет водночас.
Любов пливе із нами по дзеркалі озерця. Не треба більше суму, і пройдених терзань. Послухай світу співи його високі герци, І об’єднаймо сили для наших спілкувань.
Душа напилась щастя, і б’ється рівно серце, У сяйві дня п’янкого під музику жадань, Удвох, моє кохання, під звуки нових терцій, Піднімемось у висі, над муками страждань.
Дякую,п.Андрію! Знаєте, як цей вірш появився? Колись я коментувала вірша,п.Наталі(Валькірія), це був третій катрен.Вона сказала, що це частина вірша, пройшов час і ось, що вийшло.То,п.Наталя, надихнула мене на цей вірш за, що я її дуже дякую.
Так ,адже шліфують алмази й діаманти , Та є мода на оригінал - нешліфований ,первозданний ,який несе собою істини дольку ... Вірш -сподобався -нівроку .
Колоритна музика. Дійсно цінний подарунок від Господа зустрітись через довгий час. Випробування любов'ю найважче з випробувань. Т аки сподобався цей вірш
В третьому рядку другого катрена, може, "високі герци".
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
