ЛЮБОВ ВІДВЕРТА - Вірші про друзів

Всього коментарів: 34
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 metman17L • 22:49, 15.12.2011 [Лінк на твір] Вишиванка з новим узором. Гарно, Наталю. Подобаються вірші з таким бойовим ритмом. Отож: Творіть все дужче. 0Спам 2 Валькірія • 22:52, 15.12.2011 [Лінк на твір] Та я наче й тут бойового нічого не проявляла, просто ритміка дещо інша, аніж ви звикли... 0Спам 3 metman17L • 22:55, 15.12.2011 [Лінк на твір] Даруйте, Наталю, не зміг підібрати більш влучнішого слова для цього ритму (якщо мені вдалося його прочути у авторському поданні). 0Спам 4 Валькірія • 22:57, 15.12.2011 [Лінк на твір] Він схожий... на биття мого неспокійного серця 0Спам 5 metman17L • 23:06, 15.12.2011 [Лінк на твір] Ну...заперечувати не буду. Але сьогодні воно б'ється якось по особливому: піднесено і свіжо. Молодіємо душею, Наталю. 0Спам 8 Валькірія • 23:20, 15.12.2011 [Лінк на твір] Та вірш не дуже молодий, я його щоправда трохи оновила... 0Спам 11 metman17L • 23:23, 15.12.2011 [Лінк на твір] Ось бачите... 0Спам 12 Валькірія • 23:24, 15.12.2011 [Лінк на твір] Куди дивитися, щоб побачити? 0Спам 13 metman17L • 23:27, 15.12.2011 [Лінк на твір] В себе... Перевірено - спрацьовує. Бо хіба цей вірш породжений не таким поглядом ??? 1Спам 14 Валькірія • 23:37, 15.12.2011 [Лінк на твір] Зазираю щомиті у себе... на дно душі, в якім немає дна... Чого душі для щастя треба? Аби у ній цвіла завжди весна, Аби вона впивалася любов'ю, аби крильми торкалася небес, Щоб кожен крок - був порух до оновлень, щоб крізь життя несла свій гідно хрест! 0Спам 15 metman17L • 23:39, 15.12.2011 [Лінк на твір] А я гадав: де Наталя ?????????? Тепер зрозумів!!!!!!!!!!!!!!! Гарну перлину звідти винесли. 0Спам 16 Валькірія • 23:42, 15.12.2011 [Лінк на твір] Звідки винесли перину??????????? 0Спам 17 metman17L • 23:43, 15.12.2011 [Лінк на твір] Куди зазирали: дна душі ( а перлина - попередній коментований експромт ) 0Спам 18 Валькірія • 23:46, 15.12.2011 [Лінк на твір] Та я вже трохи заплуталася на тому "дні", бо там у мене зберігаються і перлини, і перини, і мужчини, і інші скарби... 0Спам 19 metman17L • 23:49, 15.12.2011 [Лінк на твір] Тоді, Наталю, поступайте як у біблійній історії про невід: витягуйте все на берег і ... перебирайте, при денному світлі. 0Спам 20 Валькірія • 23:55, 15.12.2011 [Лінк на твір] Та я більше люблю при місячному сяйві, тоді відчуття загострюються і можна розгледіти навіть те, чого під сонцем яскравим не помітиш... ніч - найкращий друг поета... 0Спам 6 Did • 23:07, 15.12.2011 [Лінк на твір] Важко читається, Наталю, хоч мало бути навпаки, адже рядочки стрімкі та короткі. Чи, може, то мені так здалося?.. 0Спам 9 Валькірія • 23:21, 15.12.2011 [Лінк на твір] Він справді не плине - а чеканиться і кабрується і пульсує в ритмі надривного серця! 0Спам 7 мартин • 23:10, 15.12.2011 [Лінк на твір] Слова не закликають у бій ,але в ритмі маршу - повчають і застерігають. Я також -читав у позі струнко ,ледь втримуючись від маршу ! Гарна нова вишиванка ! 0Спам 10 Валькірія • 23:23, 15.12.2011 [Лінк на твір] То я тебе примусила аж встати, Мартине? Що ж буде далі?... 0Спам 21 мартин • 00:09, 16.12.2011 [Лінк на твір] Маршируватиму і то струнко . 0Спам 22 Валькірія • 00:15, 16.12.2011 [Лінк на твір] І далеко марширувати зібрався? До Львова домаршируєш, чи сил не вистачить? Жартую, звісно... 0Спам 23 Asedo1949 • 01:14, 16.12.2011 [Лінк на твір] Я якось відразу взяла ритм і читалось мені добре, аж на "відчаю" трошки зашпортнулася. І справді з віршем марширувати можна, хоч слова не бойові, а якісь тепло-сердечно- возвишені. 0Спам 24 Валькірія • 01:19, 16.12.2011 [Лінк на твір] У мене "відчАю" має наголос на А, може тому Ви й збилися. Дякую, пані Катерино! 0Спам 25 характерник • 01:50, 16.12.2011 [Лінк на твір] ...що з це за поет такий?.... 0Спам 26 Валькірія • 01:52, 16.12.2011 [Лінк на твір] Де, де поет? %)Поет, ти де-е-е-е-е? 0Спам 27 Roksa • 08:41, 16.12.2011 [Лінк на твір] любов у серці Поета гріє і творить чудо. Без того дива для нього "завтра" мабуть не буде. Любити треба- це як вдихати повітря в груди. це як прозріти у світ стогранний Це значить: БУТИ Розмалювати Усе довкола В слова пророчі, У букви світлі, у рими легкі, у сни діточі. Яка різниця, Коли настане те духодляння?- важливо те, що заіскриться йому світання. ізійде сонце над полотенцем для вишивання, А ти поете на ньому виший слова- кохання. 0Спам 28 Валькірія • 09:36, 16.12.2011 [Лінк на твір] Аж на серденьку засвітилося від таких слів, дякую тобі, Голубонько! 0Спам 29 Мурашка • 16:48, 16.12.2011 [Лінк на твір] "утратиш віру - я прийду сонцем в твоє віконце, Теплом безмірним!"Дійсно,краще уже й не скажеш,читається з напругою,чим і зацікавлює,чим і вабить. 0Спам 31 Валькірія • 21:51, 16.12.2011 [Лінк на твір] Дякую Вам, Галинко! 0Спам 30 werty • 20:04, 16.12.2011 [Лінк на твір] Що найперше приворожує в цьому вірші, так це "короткі рими", ямб довжиною 2,5 стопи. Не кожному вони даються (у мене, наприклад, тільки один такий вірш) але дзвінко і чеканно звучать. Незважаючи на деякі (на мою думку) маленькі неточності, щиро тисну вам руку за такий прекрасний експеримент! 0Спам 32 Валькірія • 21:53, 16.12.2011 [Лінк на твір] Так, тут у мене суть переважає над формою, можна було би ще експериментувати, але так він з мене "вилетів" - то хай поки що живе, а там подивимось... 0Спам 33 natalya-gurkina • 17:59, 17.12.2011 [Лінк на твір] Гарно!!!! 5! 0Спам 34 Валькірія • 18:05, 17.12.2011 [Лінк на твір] Він є у збірці, лиш там він присвячений жінці, а тут я трішки підлаштувала, підрихтувала і показала оновленим...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі