Нарешті з ночі не гнітило плюсом, а іній з памороззю тішились довкола. Вода в калюжі плетивами згусла, мороз пощипував приємно, як ніколи. Сіяла рань у Пушкінських мотивах, немов шушукала, оте : "Красуне встань" зимова рима, радісно й щасливо лягла рядками, без усяких зволікань.
|