- Трохи божевільні ваші авантюри, іноді незвичні, ніби гей - парад. Та яке снодійне! Хай Морфей пожурить, я вас забираю в ніч на променад. А сьогодні, пані, наче блідолиця? Не дались спокусі? Чи це так гребе? Спокійніше - файні, вам так навіть личить. А це крові згусток? Знаю я не все? Ще скажіть, чом голі? Діли де пожитки? Як-не-як летіти до князів в оплот. Ви, як завше дивна, пані Маргарито,- від землі, піднявшись, миркнув Бегемот.
|