Слова тікають з колії, І з напрямку моїх думок, Вони, здається, не мої, Хоча течуть немов струмок
Усі про щастя і любов, Про вічність, ніжність, почуття. любов...любов...неначе знов Прийшла до мене у життя
Чи це лиш тінь від снів і мрій? - Намарно виткана з уяви. Тепер вже не повірю їй, Її золоченій оправі...
Лиш сумнів думи виклика Про те, що все не так погано... Побачить мрію лиш - яка вона ще з'явиться нежданно...
|