Сміється літо зоряними плесами, Всміхається веселками й дощем. А в серці грає чарівними веснами Прозорий і гарячий тихий щем. Не треба сліз і жити болем росяним. Поглянь: у небі, в чистій далині Над золотими ніжними покосами Лелеки закружляли в висоті. Вони летять, бідою не сполохані, Не боячись і сині, й висоти. Вони просто замріяні й закохані. Своє чарівне щастя знайдеш й ти. А поки зачаровуй себе росами, Дивись на зміну різних поколінь. А потім й ти, злетиш і над покосами, Й над полем. Й полетиш із кимось в синь.
Гарні поетичні рядки. Ви - молодець! Тільки "далині" - "висоті" не римується, треба б тут щось інше. Здібності у Вас є, Олю. Розвивайте їх, працюючи над собою. Творчої Вам наснаги! "5"))
Вдячна за перший коментар. Рима у мене трохи стрибуча, то правда. Щось придумаю. Віршів у мене багато, але тут обмежена кількість для виставлення, чи як?
у Вас, Ольго, природный хист до творчості.. вірш дуже хороший!) де-не-де є змістові неузгодження, але на загальне враження це не впилває, тим паче, що твір про почуття... в рядку "вони просто замріяні й закохані" я б замінив слово "просто", яке збиває ритміку.. як Вам варіант "вони лише замріяні й закохані"??)
загалом чекатиму наступних творів, а за цей вірш ставлю 5,на перспективу..
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Лелеки летять до свого щастя) І колись кожен з нас так летітиме 
