Реальність життя, реальність буття… Навіщо вона? Для кого вона? Навіщо життя так людей ти ламаєш? Іронія долі. Це все, що ти маєш? Так хочеться жити, радіти, любити, Веселою бути, дивитись, як граються діти… Та прийде печаль, і змінити нічого не зможеш, І серце, як камінь, а навколо сльози лиш, сльози. Забути, втекти, загубитись в безодні, Але не сьогодні. Нажаль, не сьогодні, Печаль, як зміюка обвила серця, А в мозку пульсує реальність життя.
|