Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Вт, 05.11.2024, 05:45

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 144

Гостей: 144

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1047]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2698]

Вірш-пісня [545]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [808]

село

Вірші про мову [269]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [15]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [999]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3384]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [203]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1224]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [314]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4484]

Філософам [1308]

Громадянину [907]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Життя...

ЛЕГКА ЛЮБОВ...

Легка любов до пишної оселі,
де пестять серце пахощі камелій,
усе довкруг, неначе лоно квітки,
а щастя ллється в серце, мов нізвідки.

Легка любов до рівної дороги,
яка камінням не кривавить ноги.
До сильної й заможної країни,
що всюди блиском розкошів зустріне.

А як домівка - в лютій хуртовині,
а її стіни - скелі негостинні?
А як страждає серце на дорозі?
Чи не тяжка любов крізь кров та сьози?

Чи не жбурнеш її в тумани вічні?
Чи не втечеш із рук холодних січня
в травневі дні? Кудись, де тепло й п'янко,
де розкіш полонила б до останку...

Чи, врешті, розтопити злі морози?
Своїм теплом... Бо серце гріти взмозі...
А крига й сніг - страхіття смертні, тлінні.
І, все ж, у нас - осель наших коріння.

Розміщено на сторінці: Життя..., Берберфіш Марія, Поезія Abigel

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3659 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 22
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 jakov-buga • 17:16, 26.12.2011 [Лінк на твір] Гарний вірш Марічко.Але розтовкмач мені ,що таке "легка любов?Якщо є легка тоді повинна бути б і важка...Як говорять німці:"Nicht verstehen" 0Спам 2 Abigel • 17:23, 26.12.2011 [Лінк на твір] Про важку - у третьому катрені. Легка любов, коли її об'єкт не завдає страждань, коли вона - суцільне свято, задоволення тощо. Докладніше я про це писала у відповіді пану Василю (virchi) на його коментар до першого варіанту цього вірша (http://virchi.pp.net.ua/publ/56-1-0-7392). Дякую Вам за відгук, пане Якове! Дуже приємно) 0Спам 3 jakov-buga • 17:35, 26.12.2011 [Лінк на твір] Дякую,Марічко.Перечитую вкотре і всерівно спотикаюсь об легку і важку .Не знаю чому?Вибач. 0Спам 4 Abigel • 17:45, 26.12.2011 [Лінк на твір] Може, тому, що не звичні означення? 0Спам 5 jakov-buga • 17:53, 26.12.2011 [Лінк на твір] Можливо ти і права.Але вірш гарний,бо перечитав його чотири рази. 0Спам 6 Abigel • 17:55, 26.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, пане Якове! 0Спам 7 Asedo1949 • 18:29, 26.12.2011 [Лінк на твір] Я зрозуміла це, як біле і чорне, добре і погано, а все може здолати ЛЮБОВ, бо для неї не існує ні замків, ні границь, до чого якраз закликає останній катрен. 0Спам 8 Abigel • 19:55, 26.12.2011 [Лінк на твір] Так, можна провести й такі паралелі... Коли любов не тільки за те, що все добре й приємно, а також попри проблеми й тяготи, вона справжня. Це, звісно ж, добро. Просто коли ми жаліємося, що щось негаразд, треба спершу себе запитати, чи все зробив для того, щоб поліпшити. Вдячна Вам за коментар, пані Катерино. 1Спам 9 мартин • 21:46, 26.12.2011 [Лінк на твір] Легка - любов насолоди ... Тяжка - любов обов*язку ... Але і одна і друга розтопить злі морози ! Гарний вірш і філософський . 0Спам 10 Abigel • 22:54, 26.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, Романе, за коментар! Рада бачити Ваш відгук. 0Спам 11 Viktorivna • 23:42, 26.12.2011 [Лінк на твір] Правду кажеш, Маріє. Скільки раз задумувалася, чи не втекти від усього ЦЬОГО нашого життя, чи не проміняти на краще, та зрозуміла, що занадто люблю Україну, а вдома. як то кажуть, і стіни лікують і гріють. Важливе ти підняла у цьому вірші. 0Спам 12 Abigel • 01:29, 27.12.2011 [Лінк на твір] Дякую Вам, пані Оксано! Ви зрозуміли мій вірш, як ніхто. Звісно, тема широка, але найперше, про що я думала, пишучи його, це ситуація з Україною, з народом, що нерідко виїжджає кудись на чужину в пошуках кращого життя чи сидить на Батьківщині, але скаржиться, скаржиться й часто не замислюється, що її доля залежить від кожного... 0Спам 13 Did • 01:54, 27.12.2011 [Лінк на твір] Дуже сподобалося у вірші те, що поруч із романтикою - реалістична точність, що саме романтику й посилює. Ні слова зайвого, і все сказано. Успіхів тобі!.. 0Спам 14 Abigel • 01:57, 27.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, Вікторе, за увагу й за розуміння! 0Спам 15 InhearT • 10:12, 27.12.2011 [Лінк на твір] Браво!:) чудовий вірш:) тричі перечитував!Спасибі за насолоду:)) 0Спам 16 Abigel • 15:17, 27.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, Іване, за відгук. Мені приємно, що вірш Вам сподобався. 0Спам 17 45tom • 22:08, 27.12.2011 [Лінк на твір] Цікавий вірш, задумався... 0Спам 18 Abigel • 23:18, 27.12.2011 [Лінк на твір] Дякую, Олексію. Те, що мій вірш змусив замислитися, є для мене чи не найбільшою нагородою за поетичну працю. Це важливо для мене. Дуже хочеться достукатися. 1Спам 19 Валькірія • 23:30, 27.12.2011 [Лінк на твір] Ніжно-довічне наше кохання, З присмаком туги, пристрасті й сліз, Холодом віє, мить – вже вогняно, Наче комета, показує хвіст. Ніжно-довічне і ненаситне, Очі – безмежжя, в них – світу суть І безконечне свято блакиті, Що кожен прагне душею сягнуть. Ніч одкровення ляже на плечі, Зору явивши те, що нема. Ти знову прагнеш до самозречень Торкнуть вустами його чола... Вогнем кохання дух спопеляєм, Все злато світу – ніщо не варт, Ми надто прагнем торкнутись раю, Чи це не схоже на долі жарт?! Не зупиняйся, минуле радо Тебе до ніжних штовха обійм, Бо лиш кохання над нами владне, Заради нього – живи і мрій! 0Спам 21 Abigel • 23:52, 27.12.2011 [Лінк на твір] Наталіє, дуже люблю Ваші чудові віршовані коментарі! Пам'ятаю, про це вже Вам колись писала. Дякую! 0Спам 20 metman17L • 23:37, 27.12.2011 [Лінк на твір] Дуже гарний вірш. Таки: Браво !!!))) 0Спам 22 Abigel • 23:53, 27.12.2011 [Лінк на твір] Вдячна Вам, пане Василю!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі