Пт, 22.11.2024, 10:34
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

ЛЕГКА ЛЮБОВ...



Легка любов до пишної оселі,
де пестять серце пахощі камелій,
усе довкруг, неначе лоно квітки,
а щастя ллється в серце, мов нізвідки.

Легка любов до рівної дороги,
яка камінням не кривавить ноги.
До сильної й заможної країни,
що всюди блиском розкошів зустріне.

А як домівка - в лютій хуртовині,
а її стіни - скелі негостинні?
А як страждає серце на дорозі?
Чи не тяжка любов крізь кров та сьози?

Чи не жбурнеш її в тумани вічні?
Чи не втечеш із рук холодних січня
в травневі дні? Кудись, де тепло й п'янко,
де розкіш полонила б до останку...

Чи, врешті, розтопити злі морози?
Своїм теплом... Бо серце гріти взмозі...
А крига й сніг - страхіття смертні, тлінні.
І, все ж, у нас - осель наших коріння.


Додав: Abigel (26.12.2011) | Автор: © Марія Берберфіш
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Берберфіш Марія, Поезія Abigel

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3671 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 22
avatar
1 jakov-buga • 17:16, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Гарний вірш Марічко.Але розтовкмач мені ,що таке "легка любов?Якщо є легка тоді повинна бути б і важка...Як говорять німці:"Nicht verstehen"
avatar
2 Abigel • 17:23, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Про важку - у третьому катрені.
Легка любов, коли її об'єкт не завдає страждань, коли вона - суцільне свято, задоволення тощо. Докладніше я про це писала у відповіді пану Василю (virchi) на його коментар до першого варіанту цього вірша (http://virchi.pp.net.ua/publ/56-1-0-7392).
Дякую Вам за відгук, пане Якове! Дуже приємно)
avatar
3 jakov-buga • 17:35, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Дякую,Марічко.Перечитую вкотре і всерівно спотикаюсь об легку і важку .Не знаю чому?Вибач.
avatar
4 Abigel • 17:45, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Може, тому, що не звичні означення?
avatar
5 jakov-buga • 17:53, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Можливо ти і права.Але вірш гарний,бо перечитав його чотири рази. wink
avatar
6 Abigel • 17:55, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Дякую, пане Якове! smile
avatar
7 Asedo1949 • 18:29, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Я зрозуміла це, як біле і чорне, добре і погано, а все може здолати ЛЮБОВ, бо для неї не існує ні замків, ні границь, до чого якраз закликає останній катрен.
avatar
8 Abigel • 19:55, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Так, можна провести й такі паралелі... Коли любов не тільки за те, що все добре й приємно, а також попри проблеми й тяготи, вона справжня. Це, звісно ж, добро. Просто коли ми жаліємося, що щось негаразд, треба спершу себе запитати, чи все зробив для того, щоб поліпшити. Вдячна Вам за коментар, пані Катерино.
avatar
9 мартин • 21:46, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Легка - любов насолоди ...
Тяжка - любов обов*язку ...
Але і одна і друга розтопить злі морози !
Гарний вірш і філософський . gifts newyear tongue
avatar
10 Abigel • 22:54, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Дякую, Романе, за коментар! Рада бачити Ваш відгук. smile
avatar
11 Viktorivna • 23:42, 26.12.2011 [Лінк на твір]
Правду кажеш, Маріє. Скільки раз задумувалася, чи не втекти від усього ЦЬОГО нашого життя, чи не проміняти на краще, та зрозуміла, що занадто люблю Україну, а вдома. як то кажуть, і стіни лікують і гріють. Важливе ти підняла у цьому вірші.
avatar
12 Abigel • 01:29, 27.12.2011 [Лінк на твір]
Дякую Вам, пані Оксано! Ви зрозуміли мій вірш, як ніхто. Звісно, тема широка, але найперше, про що я думала, пишучи його, це ситуація з Україною, з народом, що нерідко виїжджає кудись на чужину в пошуках кращого життя чи сидить на Батьківщині, але скаржиться, скаржиться й часто не замислюється, що її доля залежить від кожного...
avatar
13 Did • 01:54, 27.12.2011 [Лінк на твір]
Дуже сподобалося у вірші те, що поруч із романтикою - реалістична точність,
що саме романтику й посилює.
Ні слова зайвого, і все сказано.
Успіхів тобі!..
avatar
14 Abigel • 01:57, 27.12.2011 [Лінк на твір]
Дякую, Вікторе, за увагу й за розуміння!
avatar
15 InhearT • 10:12, 27.12.2011 [Лінк на твір]
Браво!:)
чудовий вірш:)
тричі перечитував!Спасибі за насолоду:))
avatar
16 Abigel • 15:17, 27.12.2011 [Лінк на твір]
Дякую, Іване, за відгук. Мені приємно, що вірш Вам сподобався. smile
avatar
17 45tom • 22:08, 27.12.2011 [Лінк на твір]
Цікавий вірш, задумався...
avatar
18 Abigel • 23:18, 27.12.2011 [Лінк на твір]
Дякую, Олексію. Те, що мій вірш змусив замислитися, є для мене чи не найбільшою нагородою за поетичну працю. Це важливо для мене. Дуже хочеться достукатися.
avatar
Ніжно-довічне наше кохання,
З присмаком туги, пристрасті й сліз,
Холодом віє, мить – вже вогняно,
Наче комета, показує хвіст.
Ніжно-довічне і ненаситне,
Очі – безмежжя, в них – світу суть
І безконечне свято блакиті,
Що кожен прагне душею сягнуть.
Ніч одкровення ляже на плечі,
Зору явивши те, що нема.
Ти знову прагнеш до самозречень
Торкнуть вустами його чола...
Вогнем кохання дух спопеляєм,
Все злато світу – ніщо не варт,
Ми надто прагнем торкнутись раю,
Чи це не схоже на долі жарт?!
Не зупиняйся, минуле радо
Тебе до ніжних штовха обійм,
Бо лиш кохання над нами владне,
Заради нього – живи і мрій!
avatar
21 Abigel • 23:52, 27.12.2011 [Лінк на твір]
Наталіє, дуже люблю Ваші чудові віршовані коментарі! Пам'ятаю, про це вже Вам колись писала. Дякую!
avatar
20 metman17L • 23:37, 27.12.2011 [Лінк на твір]
Дуже гарний вірш.
Таки: Браво !!!)))
avatar
22 Abigel • 23:53, 27.12.2011 [Лінк на твір]
Вдячна Вам, пане Василю!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz