Хтось приречений бути поетом На землі, що його окриля, І душею літати над степом, Прокладати до Істини шлях, І вдихати життя повногрудо, Власну пристань шукати в імлі, Вчити ближніх, як вірити в чудо На своїй благодатній землі!
Таки болючу правду ви зобразили у цих поетичних рядках... Але не тільки. Також іншу істину ви розкрили, світлу й прекрасну, про прагнення. За зміст (це передусім, але за форму також, бо непогана) - "5".
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️