Шахтарська доля.

До зауважень треба прислухатись, а ось виправляти... А чи ми усі такі професіонали? Якщо автор буде виправляти свій текст після кожного зауваження, то що від нього залишиться? Адже можна переробити, покращити, удосконалити його по-своєму. Якщо автор згоден із поправками, то звичайно виправить.
А ми пишемо відгуки та рецензії і їх треба писати. По-перше - це безпосереднє спілкування із авторами, по- друге - пишучи зауваження іншим, прискіпливіше відносишся до своїх творів, та стараєшся не допускати помилок (якщо це вдається, звичайно).
Любомир написав гарну рецензію, вказав помилки, та вніс пропозиції (це вже у мене рецензія на рецензію ). Думаю, що авторка прислухається і подумає, як покращити твір, але це вже її справа чи виправляти так, як їй запропонували, чи зробити поправки по-своєму.