Святе
Самотність дивиться в обличчя Веде щораз в глибини пізнання Вирішує продовження сторіччя Як змінить лік історія життя І не дала ти вибору сьогодні Хоча усе зробила навмання Та все ж, мабуть, напередодні Вогнем палала ще ілюзія моя І не побачив кольору прощання Хоч впізнавав його до пір не раз Безглуздо вічна музика кохання Тепер лунає без твоїх прикрас Ще світить марево,мов у надії Поміж розхристаних сердець Вогнями вабить сіре покоління Сліпий та вигнаний митець І ти блукаєш марно без упину Шукаєш тихо в темряві себе Не проміняйте лиш свою єдину Ви з нею втратите і все святе
Додав: Андрій_Данко (04.01.2012)
| Автор: © Андрій Ткач
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1981 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА