На правах "позаштатного редактора" пропоную Вашій увазі вірша Романа Лесюка ( в народі більше відомого як Мартин). Бажаю нам усім - нехай мерзлота щезає з наших душ від дотику Любові!
А тобі, Мартине, також дякую за хорошу порцію оптимізму і світла, які випромінюють з твоїх рядків! А з комами, сподіваюся, колись і сам навчишся давати собі раду
Любов - тендітна?.. Може, - "любов нестримно проросла"? Взагалі, я третю стопу бачу такою: Любов нестримно проросла І навіть взимку буйно квітне, - Та спопелілий я до тла, Життю всміхаюся привітно... Подумайте, адже якщо любов уже проросла, то "весна душі" й так уже є, навіщо чекати її ще?..
Радію я - Ти в мене є, Мабуть, комусь так в небі треба. Глянь, Мила, сонечко встає І посміхається до Тебе! !!!!!!!!!!!!!!! Дуже гарні і ніжні рядки!!!! 5!!!!
Часом досить промінчика з неба, щоб повірити знов - жити треба!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
