Цей вірш відшукала у своїй чернетці (він написаний восени),він ображено чекав моменту перенесення його в нотатник і подання для прочитання,тож вирішила ризикнути.
Як дід Морозенко старанно взявся виконувати свої обов"язки,люди почали проявлити відразу своє невдоволення і поринули у приємні спогади про літо,дякую за ваші відгуки.
звичайно пані ГАЛИНО. у вашому творчому сундучку лежить такий скарб що кажен віршик відразу полонить всіх і маленьких і великих і коли вони їх читають то відразу забувають хто в якому віці перебуває.За що вам уклінна подяка.
Літо міряє штани, Щоб мерщій сховатись Од морозу восени Під багряну скатерть... Таке подумалося, Галю, тому що літо й зима не зустрічаються НІКОЛИ, поміж ними стоїть завжди осінь...)))
Таку гарну( чітку, образну, зрозумілу) подарував стопу Галині, проте вона чомусь посоромилася брати подарунок. Добре, - в слідуючий раз даруватиму цілого вірша!.. Мова, мабуть, іде про Стрітення, але не певен, бо то зима з весною зустрічаються... Цікаво, а що за подарунок ти, Наталко, приготувала?..
"Прологом [весняного циклу] являється «стріча зими з літом», їх боротьба за панування. Вона притягнена тепер чисто механічно, назвою свята, на Стрітення: «Зима з літом стрічається». Зима каже: «Помагай-біг тобі, Літо». «Дай, Боже, здоровля», — каже Літо. «Бач, Зимо, що я наробило і напрацювало, ти поїло і попило». Вони «моцюються, котре котрого переможе», «кому іти, а кому вертатись». «Як на Стрітення тепло, перемагає літо, а якби ніде не капнула стріха, то зима мусить ще додержувати»"
Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Том 1. (Пам’яті Павла Чубинського)
*** Дочекалися люди Стрітення Господнього - "Стрічань". В цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і говорять між собою:
- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо. - Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима. - Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!
За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення - 15 лютого та в день святої Анни - 3-го грудня восени.
Весною Зима - стара баба, а Літо - молода дівчина... Олекса Воропай. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис.
_______________ бачите, як в літературі зустрічається? а це ж дитячий віршик... він ніби маленька казочка... і не обовязково, щоб там осінь була присутня (це від бажання автора вже залежить).
а подарунучок Вам є))))) за правильну відгадку)))) смачного;) )))))
Третій рядок змінити б. Там ритміка "не в той степ" подалася. Можна так: "Бо з морозами Зими...". Або можна змінити цілих два: "Із зимою ні за що не бажає знатись". Милий віршик, пані Галино.
Хоча і перестрибнула Зима через красну весну Та вірш милий ,теплий ,ніжний дуже інтересний ... Ми також почерез себе ,кожен день стрибаємо , Та ставати ,зразу в кут і думок не маємо...
Дякую ,Романе,що зазирнули на мою сторінку і залишили добре слово.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
