Хороший вірш. Особливо приємно почитати таке взимку, коли душа в очікуванні весни. :-) Але є кілька зауважень. У четвертому рядку - збіг приголосних, а це не милозвучно ("блищить все"). Краще б так: "За вікном блищить усе й цвіте". "Дерева" - "серце", "повітря" - "небосхилі" - не римується. "Холодить" - "горить" - банально, надто просто. Але всі інші рими - супер! Вишукані, цікаві, дуже класні. Є пунктуаційні помилки. У третьому катрені "що сонце бачу", я так розумію, слід виділити комами, у четвертому - "як живий вогонь творця". До речі, це слово треба б із великої літери писати. У цілому, вірш дуже сподобався. Впевнена в тому, що він вартий невеличкого доопрацювання. Бажаю Вам творчої наснаги, Костянтине!
пане Констянтине, досить гарна замальовка!:) чекатиму наступних:))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "